СВЯТО 8 БЕРЕЗНЯ.

Жіночий день має давні традиції. По одній із версій це свято відзначали ще в Стародавньому Римі, як день Матрони.  Цього дня вільно народжені жінки (матрони) що знаходились у шлюбі, отримували подарунки від своїх чоловіків, їх рабині отримували подарунок також: їхня хазяйка, дозволяла їм відпочивати цього дня.

Найбільш поширеною є версія, що традицію відзначати 8 березня було покладено демонстрацією, яку проведено в Нью-Йорку 8 березня 1857 року робітницями текстильної промисловості та фабрик по пошиттю одягу. Демонстрація була проведена на знак протесту проти жахливих умов праці та низького рівня оплати праці. Жінки вимагали, щоб їм встановили 10-годинний робочий день, робочі приміщення були сухі та світлі, а заробітна плата була, як у чоловіків. Жінки у той час працювали близько 16 годин на добу та отримували за свою роботу копійки. Поліція розігнала демонстрацію. Однак страйкарі не здавались та вирішили об’єднатись в профспілку, членами якої вперше сталі жінки.

Натхнена ідеями та діями «американських соціалістичних сестер», Клара Цеткін поставила на міжнародній конференції питання про те, щоб жінки всього світу обрали певний день, в який вони будуть привертати до своїх вимог суспільну увагу. Більше ніж 100 жінок з 17 країн, які приймали участь у конференції, цю пропозицію гаряче підтримали. Результатом  проведеного голосування було прийнято рішення щодо проведення Міжнародного дня солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ´я. Точна дата для цього дня на конференції не була визначена.

В наступні роки демонстрації жінок, які проходили в кінці лютого або березні часто приурочувалися дню солідарності жінок: жінки виходили на демонстрації, вимагаючи підвищення зарплатні, рівних виробничих прав з чоловіками,  права займати керівні пости, надання виборчого права, пошану своєї гідності, миру в країні, тощо. І лише з 1914 року цей день в більшості країн стали відзначати 8 березня.

Росія жила тоді за юліанським календарем, і Міжнародний Жіночий День припадав на 23 лютого. Цього дня в 1917 року відзначали день жінки Петрограду, жінки вийшли на вулиці міста протестуючи проти війни. Стихійні мітинги набули масового характеру, перейшли в сутички з козаками і поліцією. Окремі сутички з поліцією перейшли в бої з військовими, які були викликані в столицю, загальний страйк перетворився в озброєне повстання. Через тиждень коли почався масовий перехід військових на сторону повсталих, які зайняли найважливіші пункти міста та урядові будівлі, Микола ІІ зрікся престолу.

Таким чином, саме Міжнародний Жіночий День в 1917 році став початком Лютневої революції, яка в свою чергу призвела до Жовтневого перевороту та виникнення СРСР.

В Радянському союзі довгий час день 8 березня був звичайним робочим днем, але в 1965 році, напередодні святкування 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений святковим і неробочим днем.

В наш час цей день є офіційним вихідним днем в Україні, Росії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані та інших країнах світу.

Свято з ініціативи феміністичних організацій святкують також і на Заході. Православна церква, з огляду на політичне походження, не визнає такого свята.

Ми не будемо розглядати інші версії виникнення свята, адже цей день в нашій країні сприймається більшістю населення, як свято жіночості, а не чогось іншого.

В цей весняний день ми шануємо жінку. Роль жінки в суспільстві важко переоцінити: саме жінка виступає берегинею сім'ї, роду, злагоди, миру та гармонії на рідній землі. Від неї залежить моральне та фізичне здоров'я підростаючих поколінь, а значить, і майбутнє нації. Тож, перш за все, шануймо матір, бо це найкраща жінка на землі!